ТЕМА 8 ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ПРОЦЕС У ЄВРОПІ ХІХ ст.

Перші десятиріччя після смерті Геґеля були пронизані глибоким переконанням у тому, що філософія наблизилась до свого кінця. Поширю­валась впевненість, згідно з якою історія дум­ки досягнула вирішального поворотного пунк­ту і що залишилась лише одна область, у якій треба пізнати істину - конкретне матеріаль­не існування людини.

Герберт Маркузе

У першій третині - середині ХІХ спі у Європі розпочався процес досить радикальної зміни у способі філософствування. Наслідком того було виникнення некласичної філософії. її формування йшло кількома напрямами, але всіх їх, за рідкісним винятком, споріднюва­ла орієнтація на провідну роль у людських діях та поведінці людини нераціональних (або ірраціональних) чинників.

СУТТЄВО

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні

якими були умови формування найперших теорій некласичної філософії;

в чому полягають вихідні ознаки некласичності як за­гальнокультурного явища;

що саме та чому некласична філософія не приймала у класичній;

переваги та недоліки некласичної філософії у порів­

нянні із класичною.

проводити порівняння вихідних ідей класичної та не­класичної філософії;

знаходити та оцін ювати характерні ознаки некласич­ності в тезах провідних течій європейської філософії другої половини ХІХ ст.;

пояснювати провідні тенденції розвитку некласичної філософії із виходом на процеси сучасного життя.

вихідні особливості некласичного способу філософ­ствування;

провідні акценти у філософських концепціях ХІХ ст.; особливості основних напрямів відходу від класичної філософії та переходу до некласичної.

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

8.1.Зміна парадигми філософського мислення у ХІХ - на поч. ХХ ст.

8.2. Вихідні ідеї А.Шопенгауера та С.К'єркегора.

8.3.Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософії ХіХ ст.

8.4. Ф.Ніцше та ідеї "філософії життя”.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І поняття

• ВІДЧАЙ ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНИЙ (або тотальний) - за К'єркегором, стан, до якого людина ,∖ιoj∣ce прийти внаслідок щирого самопізнання та самозаглиблення: шукаючи і не знаходячи ні в чому свого життєвого кореня, людина впадає у відчай - відчуття абсо­лютної самотності та відчуження від усього; це відчуття .може привести людину до осмислення свого абсолютного відношення до абсолютного, тобто до Бога, в якому єдиному знаходить своє виправдання наша індивідуальність.

• ВОЛЯ - непояснюване, ірраціональне прагнення до самоздійснення, просте поривання до буття, що, на думку А.Шопенгауера та Ф.Ніцше, лежить в основі будь-якого існування.

• ЕКЗИСТЕНЦІЯ - з лат. - існування; цей термін С.К’єркегором був витлумачений у його початковому значенні - “вихід за мелісі встановленого, усталеного’’ - для позначення провідної особливості людського існування: неузасадненості, відсутності надійних, одно­значних коренів буття.

• ЖИТТЯ - за Ф. Ніцше, єдина справжня реальність, бо все в світі постає лише різними проявами життя; в основі гниття лежить “зоління до волі", тобто бажання прояви­ти зоління як таке.

• ДІАЛЕКТИЧНИ^Й ТА ІСТОРИЧНИ^Й МАТЕРІАЛІЗМ - назва основних філософсь­ких складових вчення .марксизму, що прагнув бути системою тверджень про світ, який в основі своїй - матеріальний, ніким не створений, але динамічний і рухливий; соціальна історія тлумачилася як різновид матеріального процесу, тому її засади визначали проце­си виробництва. Свідомість і мислення при цьому розглядалися як результат стихійних перехрещень природних взаємодій, як форма відображення одних .матеріальних процесів у інших; відповідно свідомість не могла мати власного онтологічного статусу: буття є первинне, а свідомість - вторинна (відображення).

• ІРРАЦІОНАЛЬНЕ - таке, що не підлягає розумінню, раціональному поясненню та тлумаченню.

• ПОЗИТИВНЕ - основне поняття філософських .міркувань О.Конта: ясне, реальне, спостережуване, корисне, - те, що повинна вивчати наука, відкидаючи примарне, не­певне, непотрібне людині та суспільству.

8.1.